Психологічний тренінг

"Стоп булінг"

Мета: Формувати нетерпимість до проявів агресії, розвивати співчутливе ставлення до жертв насилля, навички надання і отримання допомоги.

Очікувані   результати: наприкінці заняття учні –

-                                пояснюють,  що таке булінг; 

-                                -розпізнають булінг і дружні піддражнювання; 

-                                -розробляють стратегії подолання булінгу;

-                                -демонструють емпатію до жертв насилля, уміння припиняти булінг та звертатися по допомогу;

-                                називають джерела допомоги жертвам булінгу.

Обладнання і матеріали: класна дошка і кольорова крейда або фліпчарт і фломастери, цінники. Комп’ютер, доступ до інтернету, мультимедійний проектор (бажано).

         Що підготувати заздалегідь: роздрукувати роздавальні матеріали для учнів.  Роздрукувати та склеїти додаток 3.1 для для кожного учня. Роздрукувати та розрізати 1 екземпляр додатку 3.2. Роздрукувати додаток 3.3 із розрахунку одне серце для одного учня. Перевірити презентацію та відео до теми.

Орієнтовний план роботи

Стартові завдання 7 хв

Обговорення метафори 4 хв

Робота у групах «Булінг чи піддражнювання?» 10 хв

Гра «Камінь – ножиці – папір» 9 хв

Вправа «Рука допомоги» 5 хв

Мозковий штурм «До кого звертатися у разі булінгу» 3 хв

Підсумкові завдання 7 хв

Усього тривалість 45 хв

Рекомендації щодо проведення тренінгу

Якщо в класі понад 20 учнів або не вистачає часу, виконайте вправу в парах. Робота у групах Якщо у вашому класі мала кількість учнів, проведіть вправу разом.

Стартові завдання

1. Вправа на знайомство. Запропонуйте учням назвати своє повне ім’я і як би ви хотіли, щоб вас називали (наприклад, мене звати Катерина, мені подобається, коли мене називають Катруся).

2. Зворотний зв’язок. Запитайте учнів: «Про що ми вели мову на минулому уроці»? Вислухайте відповіді охочих, підсумуйте їх: «На минулому занятті ми вчилися поводитись упевнено, відстоювати себе з повагою до інших».

3. Оголосіть тему уроку: «Сьогодні поговоримо про таке явище, як булінг, і розробимо стратегію боротьби з ним». Обговорення метафори

Слово вчителя: «Одна вчителька вирішила пояснити дітям, чому не можна ображати інших. Ось що вона розповіла: "Одного разу перед початком уроків я купила в магазині 2 яблука. Вони були майже однакові за кольором і роз міром. На початку класної години я запитала в дітей: "Чим відрізняються ці яблука?" Вони лише знизали плечима, адже суттєвої відмінності між ними не було. Тоді я взяла одне яблуко і, звертаючись до нього, сказала: "Ти таке погане, огидне яблуко!" — і кинула його на підлогу. Учні подивилися на мене як на божевільну. Я підняла яблуко і запропонувала одному з учнів: "Знайди в цьому яблуці щось погане, скажи про це і теж кинь його на підлогу". Учень слухняно виконав прохання. Я запропонувала зробити те саме іншим дітям. Учні легко знаходили в яблуці  якісь недоліки: "Мені не подобається твій хвостик! У тебе противна шкірка!" — казали вони і щоразу кидали яблуко на підлогу. Коли фрукт повернувся до мене, я ще раз запитала, чи бачать діти якусь відмінність між цим яблуком і тим, що ввесь цей час лежало на столі. Вони знову не знали, що відповісти, адже попри те, що ми добряче "познущалися" над яблуком, значних зовнішніх ушкоджень у нього не було. Тоді я розрізала обидва яблука. Те, що лежало на столі, всередині було білим, а друге — коричневим, вкритим "синцями" від ударів об підлогу. Я сказала: "Діти, але це ж ми його таким зробили! Це наша провина!" У класі запала мертва тиша. Я продовжила: "Те саме відбувається і з людьми, яких ми ображаємо чи обзиваємо. Зовні не бачимо, як це на них позначається, але ми завдаємо їм величезну кількість внутрішніх ран!"» Запитання для обговорення:

• Як почуваються ті, кого обзивають і цькують однолітки? (Ображеними, пригніченими,  вони можуть вважати себе винними, часто плачуть.)

• Як це позначається на їхньому навчанні? (Не хочуть ходити до школи, втрачають інтерес до навчання, пропускають заняття.)

• Що вони думають про тих, хто їх ображає? (Вважають їх жорстокими і безсердечними.)

 • Чому деякі люди ображають інших? (Хочуть ствердитися за рахунок іншого; можливо,  їх самих раніше ображали, і вони думають, що це нормально, вони роблять це за компанію з друзями.)

Підсумуйте: «Булінгу може зазнати будь-який учень у ліцеї , але жодна не заслуговує на таке ставлення». Робота у групах «Булінг чи піддражнювання?» (вчаться розрізняти дружнє піддражнювання і булінг)

• Об’єднайте учнів у групи по чотири.

• Запропонуйте групам виконати завдання №1 у роздавальних матеріалах для учнів.

Прочитайте твердження. Запишіть у колонку «Булінг» ті твердження, які містять ознаки булінгу, а в колонку «піддражнювання» —  дружніх піддразнювань.

Булінг  /  Піддражнювання

Тобі не подобається ця людина, у вас погані стосунки.

Ти та інша людина — добрі друзі.

Завдання 1

Завдання 1 (продовження)

Ти та інша людина — добрі друзі.

Це трапляється регулярно, приміром, щодня.

Ти відчуваєш страх, образу.

Слова чи дії цієї людини не ображають тебе.

Людина припиняє дражнитися, коли ти просиш про це.

Тобі не подобається ця людина, у вас погані стосунки.

Смішно усім, зокрема й тобі.

Це трапляється зрідка.

Людина намагається зачепити твої почуття.

Людина не зупиняється, коли ти просиш.

Смішно всім, крім тебе. Тобі це неприємно.

Інша людина сильніша за тебе.

Ти та інша людина рівні.

Ти почуваєшся в безпеці.

Запитання для обговорення:

• Що, на вашу думку, трапляється частіше: булінг чи піддражнювання? Слово вчителя: «Зараз ми з вами виконаємо вправу, у процесі якої ви повправляєтеся відрізняти дружні піддражнювання від булінгу».

 • Роздайте учням склеєні смайлики (Додаток 3.1). Охочий зачитує ситуації з карток (Додаток 3.2), а учні показують відповідний смайлик. Підсумуйте: «Булінг суттєво відрізняється від типових конфліктів і непорозумінь між друзями або однокласниками. Булінг — це якщо:

• людині завдали болю, принизили фізично або словесно;

• така поведінка повторюється, хоча може статися й один раз;

• це було зроблено навмисно;

 • людина, якій заподіяли шкоду, не може сама захистити себе; • людина, яка вчинила булінг, має переваги (старша, фізично сильніша, у неї вищий авторитет у групі)».

Гра «Камінь – ножиці – папір»

1. Об’єднайте в пари учнів, які сидять поруч.

2. Гра «Камінь – ножиці – папір». • Поясніть учням, що у цій грі існує складна система стосунків між трьома персонажами: каменем, ножицями і папером. Ножиці ріжуть папір, папір може накрити камінь, а камінь — зламати ножиці. Запропонуйте парам стиснути одну руку в кулак і, одночасно вимовляючи «Ю-ЗеФа» (або «Раз-Два-Три»), на останньому складі показати рукою один із трьох знаків: камінь (кулак), ножиці («V» двома пальцями) або папір (відкрита долоня). Той, хто виграв, отримує один бал. Переможцем стане той, хто перший набере 3 бали.

• Якщо учні не знайомі з цією грою, можна намалювати схему на дошці. 3. Продемонструйте відео «Камінь – ножиці – папір». Запитання для обговорення:

 • Як почувався Папірець, коли вперше прийшов до школи? (Злякався, бо побачив групу ножиць, які сильніші за нього.)

• Що він відчув, коли зустрів папірців? (Зрадів.) • Як його зустріли папірці? (Почали ображати, штовхати.)

• Хто доміг Папірцеві? Як він це зробив? (Папірцеві допомогли одні із Ножиць, відігнавши кривдників і подавши йому руку.)

 • Що побачили Папірець і Ножиці, коли йшли зі школи? (Як двоє камінців ображають маленького Камінчика.)

• Що зробили Ножиці? (Сховалися за стовпом, бо боялися камінців.)

• Хто допоміг Камінчикові захиститися від кривдників? (Папірець прогнав кривдників і подав Камінцю рюкзак.)

 • Що Камінчик зробив для Ножиць? (Усміхнувся Ножицям і подарував квітку.)

• Який висновок можна зробити з цієї історії? (Сильніший завжди має захищати слабших.) Слово вчителя: «Розглянемо, як це буває в реальному житті серед ваших однолітків».

Підсумуйте: «Підтримка та взаємодопомога дуже важливі для людини, що зазнає насилля, булінгу. Якщо ви стали свідком такої ситуації, не можна бути байдужим, треба намагатися припинити насилля, за потреби покликати на допомогу».

Вправа «Рука допомоги» (розробляють стратегіі боротьби з булінгом)

 Слово вчителя: «За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінгу в школі, потерпав від принижень і насмішок. Жертви булінгу переживають важкі емоції — почуття приниження та сором, страх, розпач і злість. Такі учні іноді просто бояться ходити до школи. Допомогти жертві булінгу інколи досить просто. Перше, що ти можеш зробити, — не підтримувати тих, хто знущається. Твоє ставлення має бути таким, щоб ініціатори булінгу відчули, що ти не погоджуєшся з тим, що відбувається. Якщо бачиш, що з когось насміхаються, допоможи йому вийти з цієї ситуації, покажи свою підтримку, скажи, що він чи вона не заслуговує на таке ставлення. Люди, яких ображають, часто почуваються самотніми — допоможи їм відчути, що вони не одні». • Запропонуйте учням виконати Завдання 2 у Роздавальних матеріалах, для учнів, написавши на кожному пальці, які способи боротьби з булінгом вони можуть запропонувати (вітатися з жертвою булінгу, звернутися до старших по допомогу, не поширювати пліток, не підтримувати тих, хто ображає інших). Підсумуйте: «Наша підтримка дуже важлива для людини, яка зазнає булінгу».

Мозковий штурм

 «До кого звертатися у разі булінгу» (розповісти про допомогу жертвам булінгу) Слово вчителя: «Ми знаємо, що робити і до кого звертатися, якщо раптом заболить зуб чи захворіємо на грип. А як бути, коли ситуація булінгу не вирішується на рівні однолітків?» • Запропонуйте учням за правилом піднятої руки назвати, до кого можна звернутися, якщо ви стали свідком або жертвою булінгу. Запишіть на дошці всі ідеї. Орієнтовні варіанти відповідей: — батьки;  — старший брат або сестра;  — друг (друзі) зі старших класів; — друг (друзі) не зі школи; — класний керівник; — директор школи; — батьки кривдника; — поліція; — шкільний психолог; — «гаряча лінія» з питань насильства та захисту прав дітей 0 800 500 225. Примітка: можна роздати учням цінники і запропонувати обрати, до кого вони звернулися б, потрапивши в таку ситуацію. Підсумуйте: «Не треба соромитися зізнатися іншим у виникненні ситуації булінгу. Найкраще сказати про це дорослим, яким ви довіряєте. Пам’ятайте, що коли кривдника не зупинити, можуть постраждати інші діти».

Підсумкові завдання (закріпити набуті знання)

Зачитайте висновки:

1.                 • Тривале образливе ставлення, яке має на меті заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або створити негативне середовище у школі для певної людини, називають булінгом.

2.                 • Важливо розрізняти дружнє піддражнювання і булінг. Булінг — це агресивна поведінка, що повторюється, а піддражнюваня є поодиноким випадкомі не ставить за мету заподіяти людині шкоду.

3.                • Якщо ти став свідком булінгу чи його жертвою, обов’язково постарайся припинити це, а коли не виходить — повідом дорослих. 2. Завершальна вправа. • Роздайте учням «серця доброти» (Додаток 3.3).

 Слово вчителя: «Було б набагато ліпше, якби люди замість булінгу робили щось добре один для одного». • Запропонуйте учням написати на серці те, що може допомогти іншій людині, зігріти їй душу (поділитися парасолькою під час дощу, притримати для когось двері). Зберіть усі «серця», перемішайте їх, відтак запропонуйте кожному витягнути навмання одне серце та впродовж наступного тижня зробити те, що написано на його серці доброти, для когось іншого.

Людина - не товар. Протидія торгівлі людьми.

0 800 505 501 або 527
Національна  безкоштовна лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів

Звернись по допомогу

ЗА КОРДОНОМ

Якщо Ви потрапили у скрутну ситуацію за кордоном, можете звернутися до:

• Посольств/консульських установ України за кордоном;
• Державних, міжнародних та громадських організацій, що надають допомогу мігрантам, які опинилися у скрутному становищі, і зокрема постраждалим від торгівлі людьми;
• Місцевих правоохоронних органів;
• Організацій української діаспори;
• Інших організації та установ (наприклад, релігійних).

Якщо Вас позбавили документів, консульська установа має докласти зусиль для встановлення Вашої особи та якнайшвидшого повернення до України. Наявність у Вас копії закордонного паспорта значно пришвидшить цей процес.
 

В УКРАЇНІ

В Україні надається державна підтримка особам, які постраждали від торгівлі людьми, зокрема соціальна, медична, правова, освітня та матеріальна. Із заявою про необхідність такої допомоги слід звертатись до найближчої місцевої державної адміністрації за місцем проживання. Контакти в регіонах України можна знайти на веб-сторінці Міністерства соціальної політики України www.msp.gov.ua

Крім того, особи, постраждалі від торгівлі людьми, можуть отримати допомогу через мережу громадських організацій, які працюють по всій Україні. Зателефонувавши на Національну гарячу лінію з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, можна отримати контактну інформацію обласних громадських організацій.

Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів:
0-800-505-501 безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні	527  безкоштовно з номерів Київстар, МТС, Vodafone та lifecell
пн-пт з 10:00 до 21:00, суб з 10:00 до 18:00 www.527.org.ua

У кожному регіоні  України працюють підрозділи боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми ГУМВС, УМВС України. Це спеціалізовані структури, завданням яких є виявлення та припинення дій злочинців у кримінальній сфері торгівлі людьми. Підрозділи сприяють поверненню до України осіб, які постраждали від торгівлі людьми за кордоном.
 Корисні телефони:

• Гаряча лінія МЗС України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном     (044) 238 16 57
• Якщо Ви постраждали від торгівлі людьми за кордоном або в межах України, зателефонуйте за телефоном Департаменту боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми  Національної поліції України:  (044) 374 37 85 (пн – сб. з 09:00  до 18:00)
• В екстрених випадках та стосовно розшуку осіб, зниклих за кордоном, можна звертатися на гарячу лінію Укрбюро Інтерполу:  (044) 256 12 53 (цілодобово)

 

Громадська організація «Ла-Страда Україна»

Робота "гарячої лінії"

·                                 організація роботи Національних „гарячих ліній” з питань запобігання торгівлі людьми, запобігання насильству та захисту прав дітей

·                                 надання консультацій з питань виїзду за кордон з метою працевлаштування, навчання, одруження тощо та з питань насильства й захисту прав дітей

·                                 надання психологічної допомоги потерпілим від торгівлі людьми та насильства

·                                 постійне ведення та оновлення бази даних для надання консультацій по проблемі торгівлі людьми

·                                 розробка та видання інформаційних та методичних матеріалів для консультантів телефонів довіри та „гарячих ліній”

·                                 організація та проведення тренінгів, круглих столів, семінарів, конференцій та інших заходів для консультантів телефонів довіри та „гарячих ліній”

·                                 надання консультацій по електронній пошті з питань виїзду за кордон з метою працевлаштування, навчання, одруження тощо та з питань насильства

Національна "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного)

Нціональна дитяча “гаряча лінія”  0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного)

Будь кращою версією себе)

7 порад  учню:

Порада перша і найтяжча.

Ніколи не намагайтеся отримати все і відразу. Пам'ятайте,  що успіх – це насамперед праця. Не вірте красивим фільмам, де щоб досягти успіху досить бути вродливим чи багатим.

Порада друга – про любов.

Обов’язково зміни своє відношення до людей, які тебе оточують. Хочеш, щоб тебе любили люди – полюби їх сам. Подумай, чи подобаються особисто тобі егоїстичні, нетерпимі до чужих думок люди? То чому, якщо ти сааме такий, повинні любити тебе?

 Порада третя – особлива.

Потрібно на деякий час забути, що ти особливий, не такий як всі. Запам'ятай, що про це знає лише твоя мама і ти сам.

Порада четверта – про найдорожче.

Полюби себе насамперед сам. Це не значить, що ти повинен любуватися собою в дзеркало. Просто стався з повагою до свого тіла, не отруюй його алкоголем та іншими ядами.

Порада п'ята – пріоритетна.

Не розпорошуй свої сили відразу у всіх напрямках. Вибери  кілька важливих для тебе справ і наполегливо  вдосконалюйся саме в них. Хоча спробувати себе в нових справах ніколи не завадить. Хто зна, можливо, саме там чекає на тебе успіх.

Порада шоста – навчайся! Навчайся все своє життя. Ніхто не заперечує, що ти і так  багато знаєш та умієш.

 Порада сьома і остання (по списку, а не по значенню!)

Отже, ти хочеш досягти успіху? Тоді не чекай і не витрачай свій дорогоцінний час!!!) Все у твоїх руках, ти все зумієш!

Батьківська любов та підтримка

Психологічні поради батькам: «Зовнішнє незалежне оцінювання. Як підтримати свою дитину?»

Шановні батьки, психологічна підтримка – це один з найважливіших чинників, що визначають успішність Вашої дитини під час здачі ЗНО. Досить часто ми створюємо ситуацію залежності у вашої дитини, на зразок, – «якщо ти …, то…», нав’язуємо нереальні стандарти, суперництво із ровесниками, – «подивись, як інші стараються…» тощо.

Водночас справжня підтримка повинна ґрунтуватися на підкресленні здібностей, та позитивних сторін дитини. Підтримувати свою дитину – значить вірити в нього. Підтримка заснована на вірі в природжену здатність особи долати життєві труднощі при підтримці тих, кого вона вважає значущими для себе. Дорослі мають нагоду продемонструвати дитині своє задоволення від її досягнень або зусиль.

Інший шлях – навчити підлітка справлятися з різними завданнями, створивши у нього установку: «Ти можеш це зробити!».

Щоб продемонструвати свою віру в дитину, батьки повинні мати мужність і бажання зробити наступне:

·                     забути про минулі невдачі своєї дитини;

·                     допомогти дитині знайти впевненість у тому, що він/вона справляться із тим чи іншим завданням;

·                     пам'ятати про минулі успіхи і повертатися до них, а не до помилок.

Поради психолога учням при здачі ЗНО

Поради психолога учням при здачі ЗНО

 

1. Як підготуватися до здачі ЗНО:

- спочатку підготуй місце для занять, забери зі столу усі зайві предмети, зручно розклади свої зошити, підручники, ручки тощо;

- можна доповнити інтер’єр кімнати жовтим та фіолетовим кольорами, оскільки вони підвищують розумову активність, не потрібно перефарбовувати стіни, а достатньо картини, занавіски, серветки, лампи, тощо;

- склади план своєї роботи, перед тим визнач – хто ти є ? – сова чи жайворонок;

- важливо чітко знати, що ти робиш і не говорити усім оточуючим: «Я займаюся чи готуюсь», «Я вивчаю саме певний розділ, конкретний матеріал»;

- починай із найважчого, але посильного, легше і приємніше залишай на після обіду;

- змінюй заняття із відпочинком (психологи встановили, що оптимальна тривалість заняття 30-40 хв., максимум уваги досягається після 10-15 хв. від початку роботи, тривалість перерв у першій половині дня не повинна перевищувати 5-10 хв., у другій половині дня тривалість кожної наступної перерви збільшуйте на 5 хв., не забувай у час відпочинку робити зарядку, займатися спортом, робити короткі прогулянки, допомагати батькам, тобто повністю відволікатися від навчання на короткий час);

- тренуйся щоденно робити тести, роби це із секундоміром;

- не потрібно заучувати напам'ять певні тексти, вчися робити короткі записи, нотатки, регулярно їх переглядай;

- регулярно повторюйте матеріал, бажано через 10 хв, після того, як ви вивчали новий матеріал, а згодом через добу, кожне наступне повторення повинно бути коротшим попереднього;

- займайся самопереконанням, при всій свій простоті, це є дуже дієва зброя;

- повторюй про себе: «Я знаю багато, я спокійний, я впевнений, я розумний» і т.д., «Я напишу добре тестування».

2. У день ЗНО:

·                     Будь cконцентрованим. Не звертай уваги на поведінку оточуючих. Для тебе повинен існувати лише текст завдань і годинник.

·                     Дій швидко, але не поспішай. Перед тим як дати остаточну відповідь, двічі прочитай завдання, переконайся, що ти правильно зрозумів, що від тебе вимагається.

·                     Спочатку берись за ті завдання, у правильності відповідей на які ти не сумніваєшся.

·                     Потрібно навчитися швидко пропускати важкі і незрозумілі завдання, щоб згодом до них повернутися.

·                     Читай завжди уважно завдання до кінця. Розуміти завдання з перших слів і добудовувати закінчення за допомогою власної уяви – це надійний шлях до помилок.

·                     Думай лише про поточне завдання. Коли ти бачиш нове завдання, забудь про попереднє.

·                     Якщо попереднє завдання тобі не під силу, забудь про цю проблему. Наступне завдання це шанс набрати додаткові бали.

·                     Використовуй методику виключення. Якщо не знаєш правильної відповіді, то можна розпізнати усі невірні відповіді в силу їхньої абсурдності.

·                     Заплануй два круги. Завжди перевіряй себе. Навіть якщо відповідь легка і однозначна на перший погляд.

·                     Вгадуй. Довірся власній інтуїції і вона разом із твоїм логічним мисленням допоможе тобі.