18 жовтня 2007 року за ініціативи Європейського Парламенту був  започаткований день боротьби з торгівлею людьми. Сучасним міжнародно-правовим документом щодо протидії торгівлі людьми є Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності та Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми. У грудні 2000 року в місті. Палермо (Італія) Україна, спільно з іншими 124 країнами світу, підписала ці міжнародні документи і ратифікувала їх 4 лютого 2004 року на сесії Верховної Ради України.

Кажуть, що за гроші не купити тільки час…  І це справді так. Сьогодні ми маємо змогу отримати все, що необхідно для нашого комфортного життя . За гроші ми можемо отримати весь спектр послуг, які на сьогодні існують. Ми можемо забезпечити собі якісний відпочинок, гарний одяг, корисну їжу, і взагалі, будь-який товар, який знаходиться на полицях супермаркетів. Але в гонитві за грошима, за якісним стилем життя… людина не помітила, як сама стала живим товаром. Товаром без права на свободу, без права гідності, без права на безпеку… без права на життя.

На землях України царем Олександром ІІ  19 лютого 1861 р. було відмінено кріпосне право.  Але хто б міг подумати, що в 21ст. у вік новітніх комп’ютерних технологій, в час гуманності та толерантності буде існувати такий термін як торгівля людьми Проблема торгівлі людьми – одного з найнегативніших явищ сучасного суспільства – уперше була піднята правозахисниками на початку ХХ століття. У той час особлива увага приділялася жінкам з Великобританії, яких змушували до інтимних стостосунків в країнах континентальної Європи. Так з'явився термін ”біле рабство”, який пізніше поширився на загальне поняття - торгівлі людьми. За оцінками експертів щорічно 1-2 млн. людей стають «живим товаром». Наприкінці ХХ сторіччя з його проявами зіткнулась і Україна

У сучасному світі торгівля людьми є одним з найбільш масових порушень прав і свобод людини. Глобалізація в світовому масштабі, зростаюча взаємозалежність та взаємопов’язаність держав, нерівномірність соціально-економічного розвитку окремих регіонів світу спричинили небачене до цього часу поширення наприкінці XX ст. такого ганебного і антигуманного явища як торгівля людьми.  

Я хочу сказати, що це стосується всіх нас. Не потрібно навіть їхати за кордон, адже порушення прав людини трапляються і в Україні. Поняття «торгівля людьми» набуває нового змісту. Якщо раніше йшлося здебільшого про сексуальне рабство, то сьогодні воно увібрало в себе широкий спектр форм: від трудової експлуатації до нелегальної трансплантації органів. І навіть існують такі горе- матері які ладні продати  власну дитину. Серед постраждалих не лише молодь. Тут немає вікових обмежень. У бродяжництво та жебракування, наприклад, втягують як дітей, так і літніх людей.

Здавалось, що шкоду може спричинити тільки незнайома таємнича нам людина. Але були випадки, коли людину зраджували, і найближчі друзі. І зараз послухайте поради як не потрапити у тенета торгівцій людьми.

1. Обов’язково залишити рідним і близьким адресу та контакти місця, де ви плануєте перебувати.

2. Постійно залишатись у контакті з рідними і близькими.

3. Паспорт належить лише вам, не можна його нікому передавати. ___ Обов’язково потрібно мати при собі копії документів і тримати їх окремо від оригіналів.

4. Якщо відбувається вербування — у вас не питають ні про професійні навички, ні про знання мови, очікують, що на цю пропозицію відгукнеться якомога більше людей. Це має насторожити, бо саме так діють шахраї.

5. Якщо йдеться про працевлаштування у країнах ЄС — це можливо лише за контрактом. Його обов’язково уважно вичитати, краще, щоб це зробив адвокат.

6. Контракт має бути не з агентством, а з роботодавцем. Мають бути прописані всі умови: термін роботи, вихідні, медичне забезпечення.

8. Вирушаючи на роботу за кордон, вивчіть напам’ять номери телефонів близьких, домашній номер. У більшості випадків, про які нам повідомляли, люди змогли звільнитись, бо увійшли у контакт з охоронцями (там теж працюють люди) і у певний момент просили їх телефон, щоб подзвонити рідним.

9. Для перевірки роботодавця можна телефонувати до Міжнародної організації з питань міграції за безкоштовним номером 527 (по Україні). Якщо ви опинилась у скрутній ситуації за кордоном, то 0 (800) 505-501. 

У разі будь-якої підозрілої ситуації ви можете зателефонувати на гарячу лінію громадської організації Ластрада Україна за номером 527 або на національну дитячу гарячу лінію і зможе  отримати там необхідну допомогу. 

Також, можете ознайомитись із нормативно-правовою базаю з протидії торгівлі людьми.

–  Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї,що доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності;

– Закон України “Про протидію торгівлі людьми”;

– Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми”;

– Постанова Кабінету Міністрів України “Порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми”.

Я хочу вам порадити подивитись фільм «Життя на продаж», також є ще дуже повчальний  фільм, який називається- .. «Ліля назавжди», а також художній фільм - « Ярік»   Ці кінострічки дуже проникливі та повчальні, про те як діти підліткового та юнацького  віку потрапили в небезпечну ситуацію, і вже не знали як з неї виплутатись та до кого звернутися про допомогу.

 Отож, дорогі учні, будьте обачними та розумними

 

Психологічна просвіта

Тема: «Життя - найвища цінність»

 

                                                                                                                       А ми живі, нам треба попішати

Зробити щось, лишити по собі

                                                             (Л.Костенко) 

Найцінніше, що є у людини – це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній своє. Довге чи коротке, воно триває лише від народження і до смерті, його не можна прожити двічі. Проте як вона зуміє розпорядитись цим даром залежить від неї самої. Життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень, насолод. Але таке життя – порожнє. Життя має величезну цінність вже само по собі, не варто розтринькувати його на щось менш цінне, в тому числі лише на самі задоволення.

Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно у неї чомусь не складається, коли у ньому більше незгод ніж радощів. Багато видатних людей були у своєму особистому житті нещасливими, але вони зуміли настільки збільшити цінність свого життя, що стали практично безсмертними.

Так, кожен день свого свідомого життя Т.Г.Шевченко закарбовував у золоті рядки своїх невмирущих творів.

Він писав:

Наша ціль – людське щастя і воля

Розум владний без віри основ

 І братерство велике, всесвітнє –

 Вільна праця і вільна любов.

Так, людське життя… Воно неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Люди, їх мільйони... усі вони зовсім різні й чимось неповторні.

Чому людське життя є найвищою цінністю в сучасному світі?

За багатовікову історію людство пережило безліч потрясінь: війни, природні лиха, голод, хвороби, що супроводжувалися смертями багатьох людей. Особливо жорстоким було минуле XX століття. Лише одна подія - Друга світова війна (1939-1945) забрала життя понад 60 млн. осіб, більш як 90 млн. стали інвалідами. Тож, переживши жорстокість і несправедливість, люди дедалі частіше замислюються, чи варто перекладати відповідальність за те, що коїться довкола, на інших. За останнє десятиліття в різних країнах світу моральнішими стали закони. Визнаючи людське життя за найвищу цінність, сучасній світ прагне подолати бідність, голод та хвороби, від яких потерпає ще так багато людей. Адже людське життя є тим добром, з яким й можна реалізувати якесь інше добро. Отже, першою умовою пізнання гідності кожної особи є повага до її життя.

Найвидатніші філософи, митці в усі часи намагалися розкрити сутність людського життя.

 «Повчання Володимира Мономаха»

Твір державного діяча, мислителя Володимира Мономаха про найвищі ЦІННОСТІ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ. «Найголовніше - убогих не забувайте, а по змозі годуйте подавайте милостиню сироті, і вдовицю оправдуйте самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винуватого не вбивайте і не веліть убивати його. Якщо навіть заслуговуватиме смерті, і то не погубляйте жодної людини. Старих шануйте, як отця, а молодих - як братів. У домі своєму не лінуйтеся, а все помічайте. Не покладайтесь на тівуна (посадова особа в Київській Русі), ні на отрока, щоб не насміхалися гості ваші ні з дому вашого, ні з обіду вашого. Куди не підете і де не станете, напійте і нагодуйте страждущого. А найбільше шинуйте гостя, звідки б він до вас не прийшов, чи простий чоловік, чи знатний, чи посол. Якщо не можете пошанувати його дарами, то їжею і питвом: бо мимохідь прославлять чоловіка по всіх краях або добрім, або злим».

Навіщо ми живемо?

«Життя прожити – не поле перейти». У цьому крилатому вислові втілено одвічне питання про сенс життя. «Навіщо я живу?» - запитує себе людина, пригадуючи минуле або розмірковуючи про майбутнє, розчарувавшись чи зневірившись, або коли відчуває втому чи сумує...

Вчені-філософи дійшли висноновку, що прийнятної для всіх відповіді на запиті «Навіщо ми живемо?» - не існує. Так само, як немає єдиного рецепта щастя. Для когось сенс життя полягає у власному щасті родини. Інші сенс життя вбачають у безкорисливому служінні загальному благу. Чимало й таких, хто всі думки та енергію спрямовує на досягнення добробуту або на сходження кар'єрними сходинками. Отже, кожна людина, обираючи собі мету, утверджується як особистість лише тоді, коли чинить відповідно до цієї мети. Втім, розмірковуючи про сенс життя, слід дослухатися до думок інших. Щоб не помилитися, варто співвідносити свої роздуми з моральними постановами. Ось деякі з них: «Багатійте добрими ділами», «Кожен одержить нагороду за свій труд», «Якою мірою міряєте, такою ж відміриться і вам». Дотримання цих правил допомагає уникати ситуацій, коли людина під тиском життєвих обставин починає оцінювати свої попередні вчинки як дріб'язкові або й, взагалі, як хибні, через що почувається вкрай розчарованою, спустошеною.

 

Що таке духовна краса.

В усі часи люди прагнуть осягнути людську душу, внутрішній світ, які визначають особистість кожного. Маючі лише зовнішні характеристики, ми не можемо твердити, що знаємо людину. Натомість часто трапляються випадки, коли люди стають друзями, спілкуючись листами, навіть не бачачи одне одного. Отже, саме внутрішня сутність людини визначає наше ставлення до неї: що багатшим є внутрішній світ людини, то досконалішою вона нам видаеться. У здатності творити добро, бути чуйними, милосердними й щирими люди споконвіку вбачали красу душі.

 Життя людини, як будь - якої іншої живої істоти, можливе за певних умов: аби бути здоровими, ми мусимо харчуватися, спати, рятуватися від спеки чи холоду. Задоволення цих необхідних для життя умов називають фізичними потребами. Проте життя кожного з нас має внутрішній вимір. Хтось не уявляє свого життя без читання книжок, для когось обов'язковою умовою є можливість здобувати нові знання, для когось - творчість. Ми не уявляємо себе щасливими без спілкування з рідними, друзями, без душевного тепла, яке дарує відчуття радості. Ці та багато інших потреб називають духовними потребами людини «Не хлібом єдиним житиме людина» - навчає Біблія, і ми повсякчас переконуємося, що духовна жага може бути дошкульнішою, ніж голод чи спрага.

Внутрішній світ – це все, що пов'язане з людською душею, а саме: почуття, думки, бажання, прагнення, інтереси досвід тощо.

У чому виявляється сила людського духу?

Життя – найбільша цінність. Саме тому настільки вражають випадки, коли людина свідомо приносить життя у дар іншим. Так вчиняли герої - бійці під час Другої світової війни, а до них – герої українського народу, що боролися як могли за свободу та незалежність нашої Батьківщини, право свого народу на самобутність, щасливе майбутнє своїх дітей, а тепер наші воїни – добровольці АТО віддають своє життя та здоров’я за нашу вільну та незалежну Україну.

Життя видатних особистостей – митців, науковців, громадських діячів, вчителів, лікарів – це постійний, щоденний дар суспільству й людству в цілому. Згадаємо Марію та П’єра Кюрі, вчених, які відкрили радіоактивність радію та полонію, та були першими добровільними жертвами опромінення, бо не відмовилися від експериментів, хоча й усвідомлювали небезпеку для свого здоров’я.

Часто виходить так, що людина починає розуміти безцінність життя, коли стоїть перед обличчям смерті. А найбільше захоплення викликає мужність людини жити та творити, коли вона невиліковно хвора. Прикладом цього може бути життя видатної української поетеси, драматурга, перекладачки Лесі Українки. Жага до життя, сильна воля поетеси виявляється в її автобіографічній поезії «Contra spem spero», де звучать такі рядки:

 Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

 Буду жити!

Геть, думи сумні!

Сьогодення… Один із тисяч прикладів: незламний духом та з великою жагою до життя, інвалід АТО, який втратив стопи і кисті рук на фронті, взяв участь у марафоні на 5 км в США. Киянин Вадим Свириденко - інвалід АТО своїм прикладом показав українцям: ми не здаємося. Нас не зламати!

Заповнюючи своє життя самовідданою працею, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно підвищує цінність власного життя.

Отже, можна зробити висновок, що життя – це дарунок долі, яким людина має мудро та розважливо розпорядитися, і цінувати його кожну хвилину…  Незважаючи на те, що інколи настають важкі часи, у житті також повно приємних речей, які ми маємо цінувати. У кожного є вибір, кожен може досягти успіху, треба лише старанно працювати. І можливо, через багато років і наш життєвий шлях ставитимуть у приклад наступним поколінням.